Мамо, не плач. Я повернусь весною.

                                   У шибку пташинкою вдарюсь Твою.
                                   Прийду на світанні в садок із росою,
                                   А, може, дощем на поріг упаду.
                                   Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
                                   Вже слово, матусю, не буде моїм.
                                   Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
                                   Розкажу, як мається в домі новім.
                                   Мені колискову ангел співає
                                   I рана смертельна уже не болить.
                                   Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
                                   Душа за тобою, рідненька, щемить.
                                   Мамочко, вибач за чорну хустину
                                   За те, що віднині будеш сама.
                                   Тебе я люблю. I люблю Україну
                                   Вона, як і ти, була в мене одна.